В шлюбі з чоловіком ми вже цілих десять років, якраз мали святкувати ювілей восени, я вже ресторан замовила. Щаслива була, до одного дня. Дізналася про його зраду. Все просто дійшло до абсурду.  

На роботі затримався, потім сказав, що з колегами хочуть дивитися футбол в пабі, я заперечувати не стала. Прийшов пізно, напідпитку й одразу завалився спати. Смартфон залишив на тумбочці біля ліжка. Я ніколи не заглядала у його телефон, але тут мене наче щось підштовхнуло. Не думала, що у нього хтось є, це проста допитливість. Я почула, що до чоловіка прийшло якесь повідомлення і вирішила прочитати його.

Оскільки я не знала пароль від його мобілки, то змогла побачити лише частину написаного. Однак цього було достатньо, щоб зрозуміти, в чому справа. Хтось з невідомого номера писав, що дуже сумує за своїм “Котиком”.

Мені було неприємно, але я не хотіла нічого з’ясовувати. Коли чоловік прокинувся, я з кам’яним обличчям віддала йому смартфон. Він одразу здогадався, що все таємне стало явним.

Зранку я вирішила дізнатися, хто ж така ця коханка. Для цього було достатньо пробити її номер телефону. Кілька хвилин і в мене на руках було її ім’я та прізвище. Виявилося, що це дружина впливового місцевого бізнесмена. Вона мала все, що душа забажає, але, очевидно, цього було замало. 

Тиждень я думала, як мені вчинити в цій ситуації. Вирішила, що поїду до чоловіка цієї жінки і розповім йому всю правду. Михайло не міг повірити, що його дружина могла йому зрадити.

– Ми 18 років знаємо один одного, а з них 13 – в шлюбі. У нас двоє дітей і комфортне життя. Не розумію, чого їй не вистачало? – бідкався бізнесмен.

Коли Михайло запитав дружину про коханця, вона не стала нічого заперечувати. Мабуть, жінка не очікувала, що зможе опинитися без даху над головою. Однак чоловік не зміг їй пробачити й відправив зрадницю назад в село у її батьківський дім. 

Щодо моєї родини, то вона також розпалася. 

Одного разу ми з Михайлом випадково зустрілися біля його офісу. Чоловік запропонував мені разом випити кави, а я погодилася. На цьому наші зустрічі не закінчилися. Через пів року спілкування ми побралися. Михайло виявився чудовим чоловіком, тому я не розумію, як можна було його втратити.

З колишнім у нас не було дітей, адже мені не виходило завагітніти. Зараз я не лише кохана дружина, але й щаслива майбутня матуся!

А ви могли б пробачити зраду своїй другій половинці? Чи варто давати другий шанс людям, які зрадили вам?