Я практично все життя на заробітках і мої доньки вирішили, що саме я маю забезпечити не лише їх, а ще й онуків житлом.

https://www.facebook.com/plugins/share_button.php?href=https://poshepky.com/ya-praktychno-vse-zhyttya-na-zarobitkah-i-moyi-donky-vyrishyly-shho-same-ya-mayu-zabezpechyty-ne-lyshe-yih-a-shhe-j-onukiv-zhytlom/?utm_medium=fb_rek&layout=button&size=large&appId=1984205051792751&width=168&height=36

Я практично все життя на заробітках і мої доньки вирішили, що саме я маю забезпечити не лише їх, а ще й онуків житлом.

Вийшла заміж я рано, відразу після школи. Свого житла у нас не було, тож переїхали ми до моїх батьків після весілля. Хату, де ми всі жили будував ще мій дід.

В 19 народила першу дочку, а за 2 роки народилась ще одна. Згодом діти виросли і теж створили свої сім’ї. Обоє мої доньки пішли в невістки, бо у нас місця де жити немає та й хата старенька.

Я говорила чоловіку, що потрібно наш дім до ладу привести, бо вже давно не робили жодного ремонту. Та й дочкам допомогти треба, але чоловік нічого для того не робив.

– Якось воно буде – казав.

Та я не могла покластися на долю і вирішила їхати на заробітки. Тим більше моя сестра вже кілька років працювала в Італії і я бачила результати її роботи.

Я поїхала і вирішила, що найперше придбаю житло донькам, бо важко їм в невістках.

За перших 6 років я назбирала чималу суму, яку поділила між доньками. У них були свої заощадження і вони змогли скласти ті гроші й купити квартири собі. Тоді вони й перебрались у своє житло.

В той час у доньок уже були діти. Старші онучки теж заміж повиходили, але свого житла не мали. Одна з онук вже була при надії.

Я тоді вже назбирала чималу суму. Чоловік мій помер. Наш будинок руйнувався, бо там ніхто не жив, то я планувала на ці гроші купити собі квартиру, та доньки хотіли іншого – аби я забезпечила онучок.

Кожна з доньок по черзі мені надзвонювали й намагались переконати, щоб саме її дитині я віддала свої заощадження.

Моя сестра каже, щоб я подумала про себе і купила житло собі, бо мені уже за 60, а де жити не маю.

– Купи собі невеличку квартиру та житимеш сама господинею і ні від кого не залежатимеш – говорить сестра.

Моїх грошей не вистачить, щоб купити квартири обом онукам, а якщо куплю одній, то друга образиться на все життя. Я теж не молода і не зможу вже довго працювати на чужині. Треба й про себе подумати.

Порадьте як вчинити? Якщо куплю собі квартиру, то залишусь без родини, а якщо віддам все онучкам, то сама лишусь ні з чим.