НаталіяСлюсарчук  ·

“Відходять” вже бабусі в хустинах.

Надходять – в джинсах, куртках і беретах.

Лиш в спогадах, на фото і у снах

Ми бачим їх у вишитих ґорсетах.

Тримали їхні руки макогін.

Гонили ним в макітрі, як в манежі.

Місили тісто в діжі, терли хрін,

Хати білили і копали межі.

Качали воду з студні надцять раз.

І льон під сонцем в полі брали.

Уже “ідуть” бабусі ті від нас.

Вони й не жили.Тільки – гарували.

Вони й не знали слова “манікюр”

Та в баліях “приймали” свої “ванни”.

І в перукарнях не “хімічили” фризур,

І було серед них – чимало гарних

Чесалися гладенько у косу,

Яку в хустині вузликом ховали.

Замість лосьйонів – вранішню росу

Збирали хутко і лице вмивали.

Мені сьогодні ще всміхнулася така,

Ота, що вже прожила свою долю…

В хустині, сива… Зачіска – гладка…

А в мене серце стиснулось від болю…

Мирослава Сидор