Чому я маю вітати свекруху, як вона про мої свята й не згадує. Лишень раз згадала, й те, аби просто мене принизити

https://www.facebook.com/plugins/share_button.php?href=https://poshepky.com/chomu-ya-mayu-vitaty-svekruhu-yak-vona-pro-moyi-svyata-j-ne-zgaduye-lyshen-raz-zgadala-j-te-aby-prosto-mene-prynyzyty/?utm_medium=fb_rek&layout=button&size=large&appId=1984205051792751&width=168&height=36

Днями у свекрухи був день народження – 63 роки. Чоловік, як завжди, перед тим підійшов до мене і заявив:

 – Ти підбери щось гарне мамі!

 – Не хочу і не буду!

 – Як так? Чого?

 – Мені це все набридло. Щороку я голову ламаю, вишукую гарний подарунок, замовляю дорогі парфуми, прикраси, різноманітні гаджети. До свят Інни Петрівни ми готуємось, наче до весілля. Мало не за пів року починаємо! 

 – Той що, це ж мама!

 – Те, що коли в мене день народження, то вона навіть подзвонити забуває.

 – Вона в літах, пам’ять все ж не та.

Чоловік захищав свекруху, та я чудово розуміла, що річ не в пам’яті. Інна Петрівна лише раз мене привітала, в перший рік після весілля. І як гадаєте, що вона мені подарувала на 25-річчя? Чудовий набір – відро і швабра. Ще й принесла в ресторан і банта нав’язала. Не пошкодувала часу. Уявіть, як реготали мої подруги. А тоді вона усім почала казати, що треба було ще й хімію здарувати. Коли ж я поцікавилась, нащо саме такий подарунок вона обрала – спокійно відповіла:

 – Просто бачу, що тобі це треба. Як не прийду – у вас підлога брудна, – насміхалась вона.

Це був останній і єдиний подарунок для мене за усі десять років. Навіть коли я онука народила, вона мене не вітала, а лишень свого синочка. От і скажіть, якого біса я маю щороку шукати подарунок?

Ось і коли цьогоріч на 35 років про мене ніхто не згадав, хоча я навіть попереджала, що запрошую на торт, я вирішила, що досить. Чоловік, звичайно, образився, адже він нічого не тямить в жіночих подарунках. Врешті пішов і якийсь сервіз купив. То Інна Петрівна йому такий скандал через цей подарунок влаштувала. 

– Я на новий телефон розраховувала! Мій вже ледь працює!

 – Ми ж лишень три роки тому тобі дарували.

 – Той що, ви поганий взяли. І взагалі діти батькам мають все найкраще купувати! Це тебе дружина підмовила!

 – Ні, але ти її взагалі не вітаєш!

 – Сама винна, їй мій перший подарунок не сподобався, от я й вирішила, що більше нічого не принесу.

Коли чоловік розповів мені про цю розмову – я переконалась, що все зробила вірно. Але нехай знає, шкода, що віника він не купив. А ви як гадаєте, правильно я вчинила?