Їхала вчора 47 маршруткою з центру на Сихів. Чую, як водій виганяє бабусю з салону. І ніхто за неї не заступився!Може, це не до неї кричав водій, а до інших?” – думаю, але витягаю навушник з одного вуха та скручую музику, аби добре почути.Пані, або платите за проїзд, або виходите! – кричить водій далі.
Їхала вчора 47 маршруткою з центру на Сихів. Чую, як водій виганяє бабусю з салону. І ніхто за неї не заступився!
https://www.facebook.com/plugins/share_button.php?href=https://poshepky.com/yihala-vchora-47-marshrutkoyu-z-tsentru-na-syhiv-chuyu-yak-vodij-vyganyaye-babusyu-z-salonu-i-nihto-za-neyi-ne-zastupyvsya/?utm_medium=fb_rek&layout=button&size=large&appId=1984205051792751&width=168&height=36
Вчора ввечері їхала з центру на Сихів. Заходжу у 47-А, вона завжди набита, людей багацько. Передаю за проїзд, читаю в телефоні останні новини з фронту.
І тут чую, як хтось починає кричати лайкою “ану йди геть звідси” (ну, там була інша версія, я просто це цензурно написала)
Знаєте, водії часто виганяють якихось пияків чи циганів. А тут повертаюся і бачу бабусю. У легенькому пальту, тримає у руках сумочку, стоїть і щось рахує
“Може, це не до неї кричав водій, а до інших?” – думаю, але витягаю навушник з одного вуха та скручую музику, аби добре почути.
Пані, аби платите за проїзд, або виходите! – кричить водій далі.
А інші пасажири просто мовчать, ніби води в рота набрали. Молоді хлопці просто слухають музику, повернули всі голови до вікон, удають, що нічого не було!
Тут я вже не витерпіла. Знаєте, мене тато колись навчив захищати слабших.
– Ось, тримайте. Бабусю, пройдіть, – кидаю водієві погнуті 20 гривень та беру бабусю попід руку.
Бачу, що на ряді для пенсіонерів та людей з фізичними обмеженнями розсівся якийсь молодий хлопець
– Ану, ти, поступися місцем, давай!
Той хлопець так глянув на мене, ніби я йому хату хотіла спалити. Допомогла бабусі сісти.
– Дякую, сонечко, мені просто не вистачало, так не зручно вийшло, – тихо каже бабуся.
– Нічого, бабусю, все добре.
Старенька проїхала всього 4 зупинки та вийшла на Личаківській вулиці.
І хоча мені тільки 24, але я не розумію одного – чому люди такі жорстокі та байдужі? Та бабуся просто не могла заплатити за проїзд, чому ніхто їй, крім мене не допоміг? От знаєте, всі люди переймаються тільки за власні проблеми. А хто цим літнім людям допоможе, як не ми?
Я не кажу, що всі погані та такі безсердечні. Але от допоможіть комусь хоча б раз. Віднесіть продукти бабусі чи заплатіть за когось у транспорті. Для вас то дрібниця, а іншим дуже приємно.
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився з нами читач