З Петром ми одружились і разом купили будинок, де і жили. Там народились наші діти. Я працювала в школі, а Петро на заводі. Свекрів моїх не було давно, лише зовиця підтримувала наші стосунки.Згодом я вирішила поїхати на заробітки до Іспанії, щоб забезпечити дітей житлом. Чоловік мене підтримав.Вже на чужині я дізналася, що Петро давно мав іншу жінку, про яку зовиця і словом не обмовилась, хоч називала себе моєю подругою.За деякий час я повернулась у будинок, який купили разом із Петром, але не сама. Колишній лютував, а його сестра взялась мене життю вчити.

Без рубрики

– Як ти могла так вчинити? Ти ж зганьбила Петра на всю околицю. Треба було уже зі своїм іноземцем в готелі пожити цей час – повчала мене сестра колишнього чоловіка.

https://www.facebook.com/plugins/share_button.php?href=https://poshepky.com/yak-ty-mogla-tak-vchynyty-ty-zh-zganbyla-petra-na-vsyu-okolytsyu-treba-bulo-uzhe-zi-svoyim-inozemtsem-v-goteli-pozhyty-tsej-chas-povchala-mene-sestra-kolyshnogo-cholovika/?utm_medium=fb_rek&layout=button&size=large&appId=1984205051792751&width=168&height=36

Я повернулась з новим чоловіком в Україну, коли ж мене побачив Петро, мій колишній чоловік, то відразу почав жалітись своїй сестрі.

З Петром ми одружились і разом купили будинок, де і жили. Там народились наші діти. Я працювала в школі, а Петро на заводі. Свекрів моїх не було давно, лише зовиця підтримувала з нами стосунки.

Згодом я вирішила поїхати на заробітки до Іспанії, щоб забезпечити дітей житлом. Чоловік мене підтримав.

Вже на чужині я дізналася, що Петро давно мав іншу жінку, про якому мені зовиця і словом не обмовилась, хоч називала себе моєю подругою.

– Я на твоєму боці і засуджую вчинок брата – казала Ольга. – Про його амурні справи я нічого не знала.

З чоловіком ми розлучились і він створив нову сім’ю. З Олею я стосунки підтримувала, часто надсилала їй продукти та одяг з Іспанії.

Діти наші створили власні сім’ї і займались своїми родинами. Я обом синам купила квартири.

Петро з новою дружиною і трьох років не прожив та повернувся до нашого будинку.

Я назбирала грошей та вирішила, що й собі дім придбаю, мало що. Своє житло завжди потрібне.

До того часу я вже вийшла заміж за Ріко (про це ніхто не знав) і з ним приїхала в Україну. Спершу довго думала, де поселитись, поки шукатимемо нам будинок, а тоді вирішила, що приїду в той дім, який ми з Петром разом купили.

Петро, як побачив мене під руку з новим чоловіком, то дар мови втратив. Тоді набрав свою сестру і на мене пожалівся.

Реакція Ольги була миттєвою. Вона зателефонувала до мене і почала вичитувати:

– Як ти могла так вчинити? Ти ж зганьбила Петра на всю околицю. Треба було уже зі своїм іноземцем в готелі пожити цей час.

Ми приїхали не на кілька днів, а на 2 місяці, щоб ретельно обрати будинок та оформити покупку. Ріко не багатій. Та й щоб в готелі весь цей час жити, треба не малі гроші, які я так викидати не думаю. Дім, де живе Петро в рівній частині належить і мені.

Як вважаєте я правильно вчинила? Чи треба було жити де-інде, а не з колишнім в одному домі?

Залишити відповідь