https://www.facebook.com/plugins/share_button.php?href=https://poshepky.com/ya-vzhe-stilky-raziv-prosyla-syna-shhob-vin-zminyv-svoye-rishennya-ta-vstupav-u-zakordonnyj-universytet-ta-syn-vyrishyv-jty-stopamy-batka/?utm_medium=fb_rek&layout=button&size=large&appId=1984205051792751&width=168&height=36

Я не знаю, як переконати сина не робити помилку. Якби це був мирний час, я б нічого не казала, а тепер не знаю куди бігти, щоб урятувати дитину.

У мене син та донька. Аліна уже доросла, у неї своя сім’я. Живе з чоловіком у власному житлі, виховують дворічну донечку. Мій зять працює на залізниці.

Син Андрій закінчує в цьому році 11 клас. І звісно став вибір куди вступати? Він у мене хлопець розумний, добре вчиться та має гарну фізичну підготовку. Я була впевнена, що він обере якусь професію, пов’язану з ІТ-технологіями. Та син мене просто вразив, повідомивши своє рішення.

– Куди ти зібрався? Ти думаєш на що себе наражаєш? – кажу.

– Мамо, я вже все вирішив. По закінченню школи я вступаю в авіаційний університет. Буду пілотом.

Після цих слів мені стало зле. Я дітей сама виховувала, всю душу в них вклала. Держава мені не допомагала нічим. Той мізер виплат не рахую.

Я вже стільки разів просила сина, щоб він змінив своє рішення та вступав у закордонний університет. Там він хоч буде в безпеці. Андрій і слухати не хоче, він прагне піти стопами батька.

Мій чоловік військовий, теж пілот. Був. У 2014 році він загинув під час виконання бойового завдання в зоні АТО. Андрій ззовні дуже схожий на свого батька та й характером теж. Я знаю, що таке ховати близьку людину, тому боюсь, що син повторити долю свого тата.

Був би мирний час, я б не заперечувала, а зараз війна. Хто його зна, що буде далі. Боюсь, щоб їх ще курсантами не відправляли на бойові завдання чи не потрапили під обстріл ракетами, як військовий об’єкт. Хоч для нашого сусіда усі ми військові об’єкти.

Допоможіть, як переконати сина? Щоб поїхав навчатись за кордон? Щоб обрав іншу професію? Бо з таким його рішенням, боюсь втратити сина.