У мене на даху зібралися лелеки.Вже хочуть відлітати разом в путь.Вони чекають свого повадира ,Ство ривши разом власний ключ.Спостерігала,як лалеки були в парі,неначе люди обіймал ися крильми.І дзьобом один одного торкались,І розмовляли подумки вони.Лелеки вірні один одному до см ерті…
У мене на даху зібралися лелеки.
Вже хочуть відлітати разом в путь.
Вони чекають свого повадира ,
Створивши разом власний ключ.
Спостерігала,як лалеки були в парі,неначе люди обіймалися крильми.
І дзьобом один одного торкались,
І розмовляли подумки вони.
Лелеки вірні один одному до смерті.
Як пару втратять,залишаються одні.
Якби ми,люди, вміли так кохати…..
Ніколи горя не зазнали б ми в житті.
Галина Бобиляк.
16.08.24р.
(мій будинок)