Мама дістала альбом з моїми дитячими світлинами і я все збагнув. Не знаю, чому раніше цього не помічав і дружину підозрював у зраді

https://www.facebook.com/plugins/share_button.php?href=https://poshepky.com/mama-distala-albom-z-moyimy-dytyachymy-svitlynamy-i-ya-vse-zbagnuv-ne-znayu-chomu-ranishe-tsogo-ne-pomichav-i-druzhynu-pidozryuvav-u-zradi/?utm_medium=fb_rek&layout=button_count&size=large&appId=1984205051792751&width=168&height=36

Я вже десять років у шлюбі. Та останні кілька років для нас надто важкі. Раніше все було чудово. З Оксаною ми познайомились на дискотеці. Я вже тоді мав власний бізнес, а вона ще студенткою було. Навчалась на економічному.

Ми почали зустрічатись. Я почувався справжнім принцом на білому коні. Адже вона була простою дівчиною із села, а я вже твердо на ногах стояв, придбав автівку і майже назбирав на квартиру. Рік ми зустрічалися, а тоді зіграли весілля. Жили дуже добре. Оксана закінчувала університет та допомагала мені з бізнесом.

Згодом я купив квартиру. У нас народився син. Дружина відмовилась від роботи і взяла на себе усі домашні клопоти. Та разом з цим усім вона завжди слідкувала за собою, вражала оточення красою. 

З кожним роком справи йшли дедалі краще. Ми кілька разів їздили на море, планували майбутнє. А тоді почався ковід і криза. Всього за рік я втратив свій бізнес і заліз в борги. Тоді Оксана потайки від мене знайшла роботу. 

 – Мій колишній одногрупник – працює у великій німецькій компанії. Знайшов мені місце. 

 – А з чого раптом він тобі допоміг?

 – Їм потрібна була людина, а він мене знає. Що тут такого?

Відтоді я сидів вдома, а дружина працювала. Я не сумнівався, що вона дуже розумна, але однаково здивувався, коли всього за два місяці Оксана отримала підвищення.

 – Як тобі таке вдалося?

 – Директор розгледів мій талант.

А тоді якось на корпоративі я нарешті познайомився з тим директором. Дуже спортивний і стильний чоловік, приблизно 50 років. А як він залицявся до моєї Оксани, як дивився на неї. Я відразу збагнув, в них роман. І ці здогадки  підтвердилися, коли того ж вечора підійшовши до нас він сказав.

 – Як вам пощастило з дружиною! Вона особлива! Незабаром буде одним з моїх замісників.

Я не міг в це повірити. Дома зчинив скандал. Оксана запевняла, що все не так і вона просто заслужила на підвищення, та я не вірив. А тоді почалась війна і мене мобілізували. І уявіть, минув місяць і дружина подзвонила й повідомила, що вагітна.

 – Від кого ж ти вагітна? Від Валерія Миколайовича?

 – Не кажи дурниць і порахуй. Вагітність два місяці і дитина твоя.

Мене відпустили на народження доньки, та вона зовсім не була на мене схожа. На дружину також. А ось на її директора, навіть дуже, теж світленька, хоча ми обидвоє – шатени.

І ось нещодавно я знову отримав відпустку. Моя мати давно просила приїхати, чекала на нас. А тут був саме її ювілей. Тож ми вирушили. До слова, Оксана в декрет не йшла, аби роботу не втрачати. З дитиною теща сиділа. Це мене також засмучувало, як і те, що заробляла вона втричі більше за мене.

Ми багато говорили. А тоді я хильнув зайвого і почав кепкувати, що донька на Оксаниного директора схожа. Всі сміялися, а дружина образилась, я це бачив. Мама моя також помітила і вийшла кудись. Повернулась з альбомом, в котрому були мої дитячі світлини.

 – Дивись, це хто?

 – Наче я! 

 На фото в мене було світле волосся і взагалі, як дві краплини, я був схожий на доньку чи вона на мене. Тут дружина зареготала.

 – Можна я це фото візьму, зроблю колаж і в рамку поставлю?

Тієї миті мені так соромно стало. Та Оксана підійшла до мене і сказала:

 – Може тепер ти заспокоїшся?

– Пробач!

Ми поїхали додому, я повернувся на фронт. І хай як це важко, та намагався довіряти дружині. Ось лише не довго довелось. Місяць тому дружина подзвонила і повідомила.

 – Якщо зможеш – пробач, та я забираю дітей і їду до Німеччини.

 – Як? Чого? 

 – З Валерієм Миколайовичем. Та донька твоя, не думай. Все сталося нещодавно і раптово. Він зізнався, що я завжди йому подобалась. А тоді і я збагнула, що своїми вічними ревнощами і підозрами ти вбив мої почуття.

Це стало страшним ударом для мене. А ще наукою. Мої страхи здійснилися. Зараз я не знаю, як чинити. Адвокат каже, що я можу заборонити вивозити дітей. Та чи варто це робити? А може можна якось врятувати ще мій шлюб?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!