https://www.facebook.com/plugins/share_button.php?href=https://poshepky.com/ostap-mav-kohanku-na-storoni-ale-vsi-vsi-rodychi-kazhut-shho-tse-ya-zrujnuvala-rodynu-prosto-smishno-tse-sluhaty/?utm_medium=fb_rek&layout=button_count&size=large&appId=1984205051792751&width=168&height=36

Коли я виходила заміж за Остапа, то взагалі не думала, що перетворюся на ревниву істеричку. Спершу все було добре, чоловік не давав жодної причини для ревнощів. Однак, потім я почала тихцем переглядати телефон Остапа. До кого він телефонував, з ким переписувався, які фотографії були в галереї. Звісно, чоловік про це не знав. Я брала телефон, коли він спав чи був у душі. 

А потім Остап почав частенько затримуватися на роботі:

– У мене просто було багато справ та зустрічей. А ще співбесіда. 

– Ага, давай, виправдовуй свої брудні походеньки до коханок. Прикривайся роботою. Якби ти так багато працював, то ми б вже у тих грошах купалися.

Мої ревнощі щодня підсилювалися. Чуття жінки ніколи не обдуриш. Я стала ретельно перевіряти всі речі чоловіка. Нюхала всі сорочки, чи не пахнуть вони іншими парфумами або чи нема відбитків губної помади. Знайшла всіх його колег у Фейсбуці та дивилася фотографії, особливо незаміжніх дівчат. Вони, наче ті акули, з радістю готові накинутися на одруженого чоловіка. 

Навіть звантажила спеціальний додаток, який відстежує переміщення Остапа до кожнісінького метра Знала, що після роботи Остап завжди їздить по вулиці Бандери і приїздить додому вчасно. 

– А ти чому сьогодні так запізнився?

– На 10 хвилин тільки, а не на 10 годин. 

– Ага-ага, вже, певно, десь з коханкою шури-мури крутив.

– Господи, я просто підвіз колегу додому, бо вона таксі не могла викликати.

– Ну що і треба було довести!

– Ти геть чисто сказилася, тобі треба до психіатра. 

А цієї весни ми розлучилися. Все-таки, я мала рацію щодо зради з боку чоловіка. Тоді Остап ремонтував машину в гаражі, а телефон залишив вдома. Я стою на кухні, готую їсти, аж раптом бачу – повідомлення на його телефоні від якоїсь Іринки. “Привіт, коханий, завтра побачимося?” 

Сказати, що я була в шоці – то нічого не сказати. Одразу вибігла в халаті та домашніх капцях до гаража. 

– Ага, попався! Сам казав, що нема ніякої коханки. А тут якась Іринка з тобою побачитися хоче. 

– Та бо ти мене вже дістала! Щодня чув докори, який я поганий чоловік. Ти мені мозок вже чайною ложкою виїла, чесно! 

– Ще скажи, що то я винна.

– А хто ще? Ти мене з цими дурними ревнощами до могили б довела. Добре, що Іра не така, як ти. Мені з нею набагато краще. Вона мене любить, а не влаштовує щодня скандали. 

Звісно, ми одразу розлучилися. Але чомусь саме я вийшла поганою у цій історії. Навіть моя мама сказала, що то я винна! Уявляєте? Мовляв “істериками зіпсувала родину”. То взагалі в голові не вкладається!

Друзі також мене не розуміють і підтримують Остапа. Всі-всі-всі кажуть, що це саме я зруйнувала шлюб своїми скандалами. Але хіба це я коханця завела? Хіба це я крутила шури-мури на стороні і приховувала? 

Чому всі звикли звинувачувати вірних жінок у розлученні? А тих гуляк захищають? Що це взагалі за цирк відбувається у моєму житті? 

Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.

Напишіть нам в коментарях у Facebook!