https://www.facebook.com/plugins/share_button.php?href=https://poshepky.com/koly-svekuha-pobachyla-shho-meni-podaruvav-cholovik-vybuhnula-vid-zlosti-a-todi-vysunula-vymogu/?utm_medium=fb_rek&layout=button_count&size=large&appId=1984205051792751&width=168&height=36

Свекруха сама запропонувала нам оселитися в неї після весілля. Ми страшенно хотіли придбати власне житло і економили кожну копійку. Я перестала ходити на манікюр, до перукарні записувалась лише раз на рік, самотужки вдома фарбувалася, одяг на секондах вишукувала.

Микола жив так само, мало не цілодобово працював, аби ми могли більше відкладати. Та чотири роки тому заміж вийшла зовиця Алла. Тоді й свекруха почала наголошувати, що вона могла б дочці допомогати, а та змушена з чоловіком винаймати житло. 

Утім Алла зовсім не хотіла селитись з мамою. Вони з чоловіком жили в своє задоволення, подорожували, розважались. Вона була вдягнена в брендовий одяг і з дорогими прикрасами.

 – От вони ніколи кватиру не куплять, бо все на оренду віддають, – повторювала свекруха.

Я не сперечалась із нею. Та пів року тому мого Миколу мобілізували. Відтоді мені вкрай важко. Днями я святкувала свій ювілей – 30 років. Насправді свята не було, просто піцу додому замовила і все. Не хотілось мені без коханого гуляти. І раптом він з’явився, ось так у формі і з квітами, вирішив мені сюрприз зробити, приїхав, ще й сережки з дівмантами подарував.

Свекруха мало тією піцою не вдавилася, коли побачила подарунок.

 – Он як ви на квартиру збираєте? Я бу могла Аллі допомагати, а пустила вас в свій дім! Донечка моя таких сережок немає!

Вперше за багато років я отримала такий дорогий подарунок. Та раптом Микола продовжив:

 – Мамо, не нервуй! Алла може сюди переїжджати і спокійно собі збирати на квартиру, бо це не єдиний сюрприз! Я знайшов прекрасну квартиру і ми можемо її купити!

Я заплакала від щастя. А вже наступного дня ми почали збирати речі. Тепер живемо окремо, хоча мені й сумно, бо чоловік з фронту приїжджає доволі рідко. Я теж Миколі подарунок зробила – скоро він стане татом. А от Алла чомусь до мами не переїхала. Вочевидь, їй та економія не потрібна. 

Через всю цю ситуацію у нас зі свекрухою остаточно зіпсувались взаємини. Та я надзвичайно вдячна чоловікові за підтримку. Хіба ж ми в чомусь винні? Як гадаєте? Як би ви спілкувались після такого зі свекрухою?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!