https://www.facebook.com/plugins/share_button.php?href=https%3A%2F%2Fposhepky.com%2Flyubyj-vin-meni-golovu-zaduryv-nevzhe-vsogo-cherez-odnu-pomylku-ty-zrrujnuyesh-nashu-sim-yu-ya-ne-mig-navit-dyvytysya-na-druzhynu-pislya-vsogo%2F?utm_medium=fb_rek&layout=button&size=large&appId=1984205051792751&width=168&height=36

Того дня ми, як завжди сиділи вдома усі разом і вечеряли. Я завжди пишався тим, яка в мене сім’я. Марина – найкраща у світі дружина. Добра і чуйна. Вона завжди була доброю підтримкою для мене. Взяла на себе усі домашні справи, аби я не відволікався і впевнено розвивав наш бізнес.

Ми побралися зовсім молодими, та я ніколи про це не шкодував, адже завжди кохав дружину. Іншу жінку поруч не уявляв.

Є у нас син Русланчик і донечка Ярослава. У них різниця невелика, всього два роки. Цьогоріч Ярочка вже в третій клас йде, доросла зовсім. 

І ось сидимо ми за столом. Кохана накриває, усі розповідають, як в кого день минув. І раптом хтось сильно гримає у двері. Ми навіть злякалися. Я пішов відчинити. Переді мною стояла розлючена жінка.

 – Де твоя хвойда?

 – Що ви таке говорите?

– Марина де? Клич її сюди.

Раптом вибігла дружина. Вона відштовхнула мене і вийшла у під’їзд до непроханої гості. За собою зачинила. Я чув крики, сварка була дуже емоційною. 

 – Я все знаю, я бачила телефон Тараса!

Врешті Марина увійшла засмучена. Я нічого не розумів. Почав випитувати. Та вона заплакала і зачинилась в кімнаті. Нічого вона не пояснила і наступного дня. Мене це страшенно здивувало, у нас ніколи не було секретів.

 – Ти не можеш просто мовчати! 

 – Послухай, не звертай уваги! Те, що сталось не має жодного значення!

Та я не міг заспокоїтись. І ось минуло кілька днів і я побачив здалеку на вулиці ту жінку. Не міг вчинити інакше, побіг за нею. 

 – Я маю знати правду! 

Вона уважно подивилась на мене.

 – Так, ви на це заслуговуєте.

Ми пішли в парк і сили на лавку. Її звали Аліна, я відчував, що їй боляче навіть згадувати усе.

– Ваша дружина зраджує!

 – Цього бути не може! У нас дуже щаслива сім’я!

 – Мені шкода вас розчаровувати. Та я маю докази. 

Вона показала листування дружини з її чоловіком Тарасом. Там навіть фото були доволі відверті. Сумніви зникли, їхній роман тривав понад рік. 

 – Тарас такий, в нього завжди багато коханок було! Для нього це спорт, добитися уваги жінки, задурити їй голову, використати. Знає що і як казати. Ваша Марина йому особливо припала до душі.

Я попросив, аби вона переслала мені всі докази. Коли повернувся додому, дружина поводилась так, наче нічого й не сталось. Готувала вечерю.

 – І ти можеш вдавати, що все нормально?

 – Ти чого?

 – Тепер я все знаю. Краще б ти зізналася! А тепер забирайся геть! Діти житимуть зі мною.

 – Як? Без мами? Ти не впораєшся.

 – Приїде моя мама допомагати.

 – А що їм скажеш?

 – Що ти поїхала на заробітки. А як виростуть – правду розповім.

 – Любий, я помилилась всього раз. Він мені голову задурив! Невже ти через це зруйнуєш нашу сім’ю?

 – Це ти її зруйнувала! І як маєш трохи поваги – йди геть! Ти не раз випадково зрадила. А понад рік з ним листувалася і врешті все ж зустрілася. Ти мала час все обміркувати. Зрозуміти, чим ризикуєш! Це значно гірше!

Коли діти прийшли – ми сказали їм, що мама їде. Вони страшенно плакали, сумували. Вона пішла. А я не знаю, як бути. Мені дуже шкода дітей, та невже таке можна пробачити? Скажіть, як? І чи зможу я колись їй довіряти?