Після того, як не стало мого чоловіка, я залишилися сама з донькою, і з усіма проблемами, які на мене навалилися. Добре, що хоч була своя квартира, і не доводилося з дитиною скитатися по орендованому житлу.

Юля моя тоді вже студенткою була, і я сподівалася, що вона вивчиться і стане сама на себе заробляти, і мені ще при нагоді допоможе.

Та моя донька мене здивувала, приїхала щойно закінчивши перший курс, і повідомила, що вона чекає дитину. Сказати, що я була ошелешена, це нічого не сказати, адже Юлі було всього 18 років.

Наречений був всього на 3 роки старший за неї, і зовсім не був готовий до створення сім’ї, але що поробиш – ситуація була такою, що треба було одружуватися.

Молоді розписалися і стали жити у мене. Народилася дитина, почалися сварки, бо жоден з них не був готовий до такої відповідальності.

Закінчилося все тим, що Юля розлучилася з чоловіком, подала його на аліменти, і сказала, що впорається сама.

Але у моєї дочки взагалі немає такого – брати відповідальність за себе, чи за когось іншого.

Юля сказала, що тепер я маю допомагати їй з дитиною, а вона тим часом буде шукати своє щастя.

В цьому плані моїй доньці щастить, і вона через пів року і справді знайшла собі чоловіка, у нього навіть квартира своя була.

Я раділа за доньку, поки вона мені не заявила, що дитину вона залишає зі мною, бо у її чоловіка однокімнатна квартира і вони всі там не помістяться.

Як варіант Юля запропонувала мені обмінятися квартирами – вона сказала, що їм моя двокімнатна дуже навіть підходить, а я тим часом можу пожити у однокімнатній квартирі свого зятя.

Заради того, щоб внучка моя жила з мамою, я вже готова була на це погодитися. Але донька заявила, що вона хоче, щоб я на неї свою квартиру оформила відразу.

Тут я вже задумалася – я квартиру свою відпишу, а у зятя квартирі я буду жити на пташиних правах. Якщо що, я на вулиці можу опинитися.

Доньці своїй я відмовила. Вона образилася, сказала, що в такому разі її старша донька житиме зі мною, поки вони з чоловіком не вирішать своє квартирне питання.

Мені дуже шкода дівчинку, я хоч і дуже добре її доглядаю, і все їй купую, але їй мама потрібна.

Що мені робити? Як правильно поступити в цій ситуації?