Спершу мені невістка сподобалась, але після того, який вона мені влаштувала прийом, я абсолютно змінила свою думку. Ворогу такої гостини не побажаю.

https://www.facebook.com/plugins/share_button.php?href=https://poshepky.com/spershu-meni-nevistka-spodobalas-ale-pislya-togo-yakyj-vona-meni-vlashtuvala-pryjom-ya-absolyutno-zminyla-svoyu-dumku-vorogu-takoyi-gostyny-ne-pobazhayu/?utm_medium=fb_rek&layout=button&size=large&appId=1984205051792751&width=168&height=36

У нас із чоловіком єдиний син Дмитро. Він кілька років тому одружився. Спершу мені його дружина сподобалась, але згодом вона нас так у себе прийняла, що я і ногою на її поріг більше не ступлю.

Дмитро в інтернеті познайомився з дівчиною Мариною. Вони довго спілкувались, а тоді син вирішив поїхати до неї. Жила вона в Луцьку, а ми у Хмельницькому.

Синова поїздка з кількох днів переросла у 2 місяці. Дмитро знайшов там роботу і вирішив залишитись. Тоді ще за пів року діти зіграли весілля, на яке ми були запрошені.

Відгулявши святкування я залишилась дуже задоволена і невісткою, і самим весіллям. Раділа, що синове життя добре складається.

Спершу діти жили на орендованій квартирі, а тоді купили власну двокімнатну. За рік у них народився син.

З дітьми та онуком ми спілкувались по відео зв’язку. Вони не приїздили, бо онук наш ще маленький. Я без запрошення теж їхати не хотіла, хоч і сумувала дуже.

– Приїздіть до нас погостюєте, онука побавите, я вам місто покажу – сказала невістка.

Я на радощах швидко зібралась. Купила подарунки усім та поїхала. Квиток туди нам з чоловіком взяли діти.

Дмитро зустрів нас на вокзалі. На квартирі уже чекала Марина з синочком. Всюди чисто та гарно. Стіл накрила невістка чудовий – різні ласощі та смаколики. Видно було, що нас чекали і готувались до нашого приїзду. Нас запросили погостювати на тиждень, син навіть відгули взяв на роботі.

Ми багато говорили та сміялись, а Маринка ставила нові та нові страви. Все було дуже смачним. Я бавила онука, що так схожий на Дмитра.

Все змінилось, коли прийшов час лягати спати. Я думала нас покладуть у спальні дітей, але невістка вирішила інакше. Вона, бачте, не хоче, щоб на їх ліжку спали чужі люди. Це ми чужі?

– У нас хороший матрац, ми вам у дитячій постелимо – каже Марина.

– Я не думала, що рідні діти мене на підлозі спати покладуть – кажу. – Краще вже в готелі, ніж так.

Син намагався переконати дружину, але у нього нічого не вийшло.

Ми з чоловіком забрали речі і поїхали ночувати до готелю. Вже як запросили, то подумали б про наш комфорт. Нічого з невісткою не сталося б, якби кілька ночей на матраці поспала б. Скоріше дивана купили б для таких випадків.

Я вирішила, що після такого прийому більше ні ногою в ту квартиру. Це ж яке приниження. Як би ви на таке реагували?