– Нащо ви дитині життя псуєте? Вона ж потім вам це згадуватиме? – Невістка все робить, аби мене від сім’ї відгородити

https://www.facebook.com/plugins/share_button.php?href=https://poshepky.com/nashho-vy-dytyni-zhyttya-psuyete-vona-zh-potim-vam-tse-zgaduvatyme-nevistka-vse-robyt-aby-mene-vid-sim-yi-vidgorodyty/?utm_medium=fb_rek&layout=button&size=large&appId=1984205051792751&width=168&height=36

Мій син з невісткою зі мною майже не спілкуються і це дуже неприємно. Ви лишень уявіть, про вагітність Наді я дізналась, коли вона була на сьомому місяці. І те – випадково, коли зустріла її у парку.

 – Наступний раз онуку на випускному побачу? – пожартувала я.

 – Може й так. 

Я того хамства не зрозуміла, та вирішила вже з вагітною не сперечатись. Згодом з сином поговорила. Та він спокійно так пояснив.

 – Для мене зараз найголовніше – спокій дружини. Тому буде так, як вона хоче. Після народження онучки мене все ж запросили на в гості. В пологовий сказали, що краще не йти. Я лиш згодом дізналась, що сваха там навіть ночувала і вдома у них постійно. 

 – Ну, то як ви дівчинку назвали?

 – Ізабелла.

 – Що? Чого вже Лізою не назвали?

 – Бо це інше ім’я. 

– На всі ж сміятимуться. Нащо ви дитині життя псуєте.

І тут з невісткою щось сталося. Вона почала кричати, як навіжена на мене.

 – Я знала, що вас не можна кликати. Все вам не так, завжди. Якби я могла – переїхала б від вас на інший кінець світу.

Я пішла додому засмучена. Син за мною навіть не вибіг. Лише згодом подзвонив.

 – Ти зрозумій, в неї гормони. Але чому ти влазиш? Нащо так поводишся?

 – А що я не маю права свою думку висловлювати?

 – Просто навчись поважати наше рішення.

Згодом на хрестинах я сиділа наче стороння. Невістка зі мною майже не говорила. Так прикро мені було через це. Та потім мене ніколи не кликали в гості, а сваха все тішилась онуці. 

Так минуло 5 років. Нещодавно в Ізабелли був день народження. Я не знала, що купити, тож взяла якусь ляльку за 350 гривень. Та коли вручила її дитині – вона подивилась і жбурнула її за словами:

 – Вона огидна!

 – Чому?

Тут вийшла невістка.

 – Ми такий китайський непотріб дитині не купуємо. Врешті він для життя небезпечний.

 – Хай там як, але так поводитись не гарно. Хто так дитину виховує? Якби мій син таке утнув – в кутку б день сидів.

– Ну, так, він досі згадує ваше прекрасне виховання, навіть до психолога через нього ходив. Вже б мовчали, ідеальна матуся. 

Після цих слів я збагнула, чому й онука так поводиться. Це все її матуся налаштовує, того й любить лише ту бабусю. Не знаю, як далі бути і що робити. Хочу спілкуватися з молодими, але як налагодити взаємини?