Нещодавно у нас у селі було храмове свято, якраз на Воздвиження. Свекруха моя навіть за столом не просиділа, все готувала сумки для зовиці в місто. Навіть дала грошей на бензин. Коли ми вже їхали, Надія Василівна закликала до себе онуків і дала їм по пакету. Я була шо кована такою щедрістю. Сподіваюсь на вашу підтримку.

Без рубрики

Свекруха все розділила порівну. Дочці гостинців цілий багажник, а моїм дітям – яблучка і горішки

https://www.facebook.com/plugins/share_button.php?href=https://poshepky.com/svekruha-vse-rozdilyla-porivnu-dochtsi-gostyntsiv-tsilyj-bagazhnyk-a-moyim-dityam-yabluchka-i-gorishky/?utm_medium=fb_rek&layout=button&size=large&appId=1984205051792751&width=168&height=36

Ми з Назаром виросли на одній вулиці, не дивно, що одружились. Жити ми переїхали в Хмельницький, спершу на орендовану, а потім купили собі невеличку двокімнатну квартиру. Самі вкладались у ремонт. Ми з чоловіком працюємо в ІТ. Зараз у нас вже двоє дітей: син Степан і дочка Олеся.

Мої батьки, так само як і батьки Назара, живуть у с. Курівка, звідки і ми родом. У Назара ще є сестра Ліза, вона також одружена. Живе у Хмельницькому, але досі на орендованій, та я вважаю, що це їх вина, бо нічого міняти не хочуть. Чоловік Лізи Андрій – звичайний столяр, вона ж без роботи. Зарплати Андрія мало на що вистачає. Свекруха допомагає їм навіть з продуктами. 

Нещодавно у нас у селі був празник – храмове свято, якраз на Воздвиження. Тож ми з дітьми поїхали в село, зранку пішли до церкви. Опісля зайшли в гості до моїх батьків. Тато з мамою давно вже господарства не тримають, бо здоров’я вже не те. Свекруха ж моя, Надія Василівна, має і курей, і качок, і гусей. Вже на вечір, ми пішли й до свекрів.

Свекруха навіть за столом не посиділа, все готувала сумки дочці в місто: і курку морожену, і качку запечену, і яйця домашні, цілий ящик закруток, і всі страви зі столу, в тому числі салати і солодке. Вона навіть дала зятеві грошей на бензин. Я лиш спостерігала за тим всім, чекала, що і мені чи дітям щось перепаде. Коли ми вже їхали, то свекруха покликала до себе онуків:

– Грошей я не маю, – сказала вона, – та без гостинців вас не залишу! – і дала їм по пакету.

Мене вже аж розпирала цікавість, що у тих пакетах. Та виявилось, що свекруха навіть по шоколадці моїм дітям не купила. Бо у пакетах були по три яблучка та кілька горішків.

Свекруха і раніше все віддавала дочці. Та я не розумію, як можна робити між дітьми таку велику різницю? Назар їй такий же син, як Ліза дочка. Сподіваюсь, я ніколи не буду такою свекрухою. 

Залишити відповідь