https://www.facebook.com/plugins/share_button.php?href=https://poshepky.com/nevistka-postijno-namagayetsya-pidkoloty-shhodo-mogo-viku-ot-i-na-yuvilej-vygadala-takyj-podarunok-hoch-stij-hoch-padaj-a-yak-meni-bulo-soromno-pered-gostyamy/?utm_medium=fb_rek&layout=button&size=large&appId=1984205051792751&width=168&height=36

Мій син Андрій одружився ще минулого року. Вони з невісткою одразу переїхали на свою квартиру, до мене рідко заїжджають. Бачимось тільки на свята. Іра, як приходить у гості дивиться на мене знизу вверх і постійно стібається з мого віку. Мені ж лиш скоро 50, ходжу на роботу, спортом займаюсь, за вагою стежу. Я намагаюсь не брати до уваги ті її підколи. 

– У вас скоро ювілей, – каже мені невістка по телефону. – Це такий поважний вік! 

Я думала, що зараз піде мова, який подарунок мені обрати. Та де там – невістка так, аби лиш познущатись.

От і настав цей день. Я намагалась забути всі образи, бо ж у мене син! Запросила гостей, до мене приїхала молодша сестра зі Львова і син з невісткою прийшли у гості. Іра вручила мені букет троянд і конверт – їх спільний подарунок. 

– Мамо, а тобі не цікаво, що в конверті? – запитав син.

– Дарувати гроші так банально, – відповіла я. – Думала, ви з Ірою щось оригінальне придумаєте.

– А ми й придумали!

У конверті мене чекав сюрприз – путівка до санаторію в Моршині. Аж на 10 днів. Комплексна терапія і лікування. Я читала це і не вірила своїм очам. То діти мене мають за якусь перестарілу?

Моя сестра Анна пильно розглядала путівку. Мені вже й перед нею стало соромно. 

– Андрію, то твоя мама має ходити на прогулянки з якимись дідусями та бабусями? І приймати оздоровчі ванни? Вона ж цілком здорова!

– Інно Романівно, невже вам не сподобався наш подарунок? – глузливо перепитала невістка.

– Мамо, ми так хотіли, щоб ти відпочила!

– Ви знущаєтесь? Який санаторій? Я ще молода і такий подарунок згодиться мені десь років через 20. А якщо ви хочете, щоб я відпочила, купили б мені путівку у Болгарію чи Туреччину!

– Але там свіже повітря і номери дуже затишні! – син і собі підтримав Іру. – А ще там є розваги.

– До прикладу, театр в Будинку культури? – знову вступилась Аня.

– Нехай невістка вважає мене пенсіонеркою, але від тебе, сину, не сподівалася!

Після цієї фрази Іра встала і вийшла з-за столу. Андрій побіг за нею, ми навіть не попрощались. Я вирішила провести їх і таки добряче провчити наостанок. Коли вони вже сідали в машину, я повернула їм путівку зі словами:

– Якщо хочете, самі відпочивайте на такому курорті.

Син завів машину, а конверт так залишився у моїх руках. Свято зіпсоване, я весь вечір плакала. Шкода, що син опинився на боці невістки і не розуміє, що вона просто знущається з мого віку!