– Та що ви хотіли? Це ж переселенець, йому важко адаптуватися, – тільки чую я у школі. Вже стільки всього утнув цей Валєра, а вони нічого не збираються робити..Син знову прийшов додому якийсь накручений, не знаю, що з цим робити. Віднедавна в їхньому класі новий хлопчик Валерій, він із Вовчанська Харківської області. За словами мого Матвія, це не просто розбишака, а страх, що за дитина. Не знаю, що в голові у тих переселенців, але Валєра вже всім довів, що він особливий.
https://www.facebook.com/plugins/share_button.php?href=https://poshepky.com/ta-shho-vy-hotily-tse-zh-pereselenets-jomu-vazhko-adaptuvatysya-tilky-chuyu-ya-u-shkoli-vzhe-stilky-vsogo-utnuv-tsej-valyera-a-vony-nichogo-ne-zbyrayutsya-robyty/?utm_medium=fb_rek&layout=button&size=large&appId=1984205051792751&width=168&height=36
Син знову прийшов додому якийсь накручений, не знаю, що з цим робити. Віднедавна в їхньому класі новий хлопчик Валерій, він із Вовчанська Харківської області. За словами мого Матвія, це не просто розбишака, а страх, що за дитина. Не знаю, що в голові у тих переселенців, але Валєра вже всім довів, що він особливий.
Я Матвія виховую належним чином, у мене двоюрідний брат воює. Нещодавно я сину футболку купила з національною символікою, він дуже любить її одягати.
Приходить Матвій додому в сльозах і з великим синцем під оком. Я ж думала, що мій син дорослий, уміє захищатись.
– Мамо, я не міг мовчати! – каже мені Матвій. – Валєра сказав, що я націоналіст. Цю футболку ми разом вибирали. Мені подобається одяг з національною символікою. А Валєра каже, що я в патріоти бавлюся. Я відповів, що це він сепаратист. От і получив!
Син розказує, що Валєра вже всіх вчителів перехрестив:
– Вчителька історії постійно заохочує нас до волонтерської роботи, от він і прозвав її “волонтера”, а класна керівничка якось закликала нас маскувальні сітки плести, то він її і назвав “сітка”. Я цих вчителів захищаю, але з мене вже в класі починають насміхатися, бо більшість підтримує цього Валєру.
Нещодавно він образив дівчинку з паралельного класу. Вона зі своєю мамою спекла пряники на благодійний ярмарок. А він взяв кілька без дозволу і подробив в усіх на очах. Мама дівчинки пішла скаржитись до директора. Я думала, що зараз буде скандал і цю дитину нарешті поставлять на місце.
Але ні, керівництво мовчить:
– Та що ви хотіли? Це ж переселенець! Йому важко адаптуватись.
Не знаю, як бути з цим Валєрою, бо мій Матвій не якийсь там пристосованець, він буде давати відпір. А як зчепляться ці два хлопчаки, керівництво почне захищати “слабшого”. А мій Матвій ще вийде винним. Та й син мене просить не втручатись, каже, що сам дасть з усім раду. А я не можу спокійно дивитись, як він страждає. Порадьте, що робити.