Галина Галина  · 

У мене на даху зібралися лелеки.

Вже хочуть відлітати разом в путь.

Вони чекають свого повадира ,

Створивши разом власний ключ.

Спостерігала,як лалеки були в парі,неначе люди обіймалися крильми.

І дзьобом один одного торкались,

І розмовляли подумки вони.

Лелеки вірні один одному до смерті.

Як пару втратять,залишаються одні.

Якби ми,люди, вміли так кохати…..

Ніколи горя не зазнали б ми в житті.

Галина Бобиляк.

16.08.24р.

(мій будинок)