Світлана Будейчук

Слава Україні !!! На сам перед хочу вибачитись перед тими ; кому мій допис виявиться недоречним , або з байдужості не цікавим. І так : проходячи сьогодні містом в Коломиї я була в глибокому шоці та розчаруванні , страшніше бути вже не може!

Люди ; похорон воїнастрашнішого болю вже не може бути , адже кожний із нас на превеликий жаль втрачав рідних і розуміє про , що я ,далі грає оркестр , всі метушливо ходять як би нічого не відбувалося , далі цілу службу ніхто , майже ніхто крім пару бабусь , які сумно схилили голови , більше ніхто Чому???? Невже ми наскільки жорстокі до чужого горя , болю , та страждань?! Боже !Стоячи біля церкви я дивилась на людей , і кожному заглядаючи в очі , хотіла отримати відповідь , чому настільки важко було зупиниться біля цекви, та вшанувати памʼять Героя , який віддав заради нас , найдорожче , своє життя!

Далі стою в розчаруванні : процесія проходить до кінця ;виносять тіло Героя , всі рідні плачуть , грає пісня «пливе кача» людей море знову ніхто не зупиняється , дехто дивиться з цікавості , і йде далі , дехто взагалі незвертає увагу , все відбувається так , начебто всі «заснули»Люди благаю не «спім»потрібно бути людьми !!!!Ніколи не пізно бути людиною -запізно нею не стати!!!! Відчуття людяності , співчутливості має бути в кожного , і тим більше коли за нас віддали життя! Сумно про наболіле за сьогоднішній день!Героям Слава!