Пішла на вечірку до подруги, щоб познайомитись з кимось. А під вечір уже цілувалась з її чоловіком! Соромно, але я думаю, що це кохання!

https://www.facebook.com/plugins/share_button.php?href=https://poshepky.com/pishla-na-vechirku-do-podrugy-shhob-poznajomytys-z-kymos-a-pid-vechir-uzhe-tsiluvalas-z-yiyi-cholovikom-soromno-ale-ya-dumayu-shho-tse-kohannya/?utm_medium=fb_rek&layout=button_count&size=large&appId=1984205051792751&width=168&height=36

Я почала зустрічатись із чоловіком моєї найкращої подруги. Про свій вчинок я не шкодую і взагалі думаю, що роблю все правильно.

З Яною ми дружимо, як-то кажуть, ще з горшка. Разом переживали і найважчі, і найприємніші миті життя. Не можу навіть уявити, що робила б без її підтримки і завжди доречних жартів.

Після першого мого розлучення Яна навіть переїхала до мене, щоб допомагати із новонародженим сином. А коли розлучилась вона – я сама заплатила за спільний відпочинок і потягла її за кордон.

Словом, тримались ми купи, скільки себе знали.

До 35 років за моєю спиною було вже два розлучення, двоє дітей і повне нерозуміння майбутнього. Яна теж успіхами в особистому житті похвалитись не могла – лишилась сама із 5-річним сином.

Хлопців ми собі наче й шукали, але давайте будемо чесними: знайти когось, коли тобі трохи за 30, а ти вже маєш цілий вагон дітей – той ще квест.

Але Яні пощастило. На новій роботі вона познайомилась із Кирилом – чудовий чоловік, якого ні вік моєї подруги, ні її дитина не лякали. Кирил і батькам Яни сподобався, і всім знайомим – я раділа, що хоча б в однієї із нас нарешті все добре.Коли Яна сказала, що збирається цього року все ж святкувати День народження – радості моїй не було меж. З початку повномасштабної війни я не була ні на яких гулянках, а це був мій шанс відірватись на повну.

Приталена сукня, червона помада, величезні підбори і навіть нова білизна – я до цього дня готувалась на максимум. А все через Микиту, друга Кирила. У нього і бізнес свій, і дитина теж є від першого шлюбу. Для мене – ідеальний варіант.

Але на святі сталось все не так, як я собі нафантазувала.

Під кінець вечора мене поцілував Кирило… Спочатку я подумала, що це жахливо і я зрадила подругу, але ж я бачила, що йому до неї байдуже. А мене він просто пожирав очима!

Зустрічаємось ми вже два місяці, але робимо це потайки. Я думаю, що всі ми дорослі люди, і якщо ти відчуваєш, що почуття до людини зникли – немає чого її біля себе тримати. А от Кирило каже, що треба трохи почекати, бо Яна зараз до такого не готова.

Тепер не знаю, що робити: втратити подругу чи коханого чоловіка…

Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.

Що робити?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!