– Довго ти мені ще борг за поминки будеш повертати? Я ремонт у кухні хочу зробити! – нарікала свекруха. Я ще не огорталася після похорону матері, як знову навалилося купу проблем
https://www.facebook.com/plugins/share_button.php?href=https://poshepky.com/dovgo-ty-meni-shhe-borg-za-pomynky-budesh-povertaty-ya-remont-u-kuhni-hochu-zrobyty-narikala-svekruha-ya-shhe-ne-ogortalasya-pislya-pohoronu-materi-yak-znovu-navalylosya-kupu-problem/?utm_medium=fb_rek&layout=button_count&size=large&appId=1984205051792751&width=168&height=36
У травні не стало моєї мами. Вона останній рік дуже важко хворіла, мала проблеми з серцем. А я ще тоді була вагітна, уявляєте, який мала стрес? Раз навіть у лікарні опинилася через загрозу викидня.
Ми з Михайлом щодня приїздили до мами, купували їй ліки, відвозили на обстеження. Я взагалі спершу думала маму навіть переселити на час у нашу квартиру. Але ми живемо у невеличкій однушці, де б їй спати та їсти?
І от якраз 6 травня мама померла в лікарні. Я була в такому стресі, нервувала, сильно плакала. Тому Михайло вирішив займатися похороном та поминками. Добре. що приїхала ще мамина сестра старша з Італії, допомагала Міші з організацією.
Чесно, тоді для мене все було наче в тумані. Не хотіла ні пити, ні їсти, дуже схудла, хоча була на 8 місяці вагітності. У мене не було навіть сили, аби піднятися з ліжка.
Тата у мене не було, виховувала тільки мама. Тому, самі розумієте, яка це була втрата.
Зараз вже трохи оговталася, прийшла до тями. В мене двоє малих діточок, ще третій малюк нещодавно народився, треба заради них тримати себе в руках. Ще й на роботі деякі справи, трохи відволікаюся. Але стараюся бодай через день приїздити до мами на могилу.
Однак, тиждень тому до нас прийшла свекруха, Ольга Мирославівна:
– Ну що, коли борг віддаси?
– Який борг? Ви про що?
– Тобто? Я вам гроші на похорон та на поминки давала. 3 тисячі доларів, забула?
Для мене ця новина була наче грім серед ясного неба. Я нічого не знала про гроші. Потім Михайло розповів, що позичав у моєї тітки та мами гроші, аби оплатити всю ту церемонію.
І от свекруха не дає нам спокою – вперлася, аби до кінця місяця віддали їй 3 тисячі доларів. Бо, бачте, вона ремонт хоче зробити в кухні
– Я вже меблі вибрала та майстрів знайшла. Довго мені чекати? Чи я ще повинна кредит брати?
– Ну ми ж не просто так просили ті гроші, а на похорон.
– І що? Вже все, вмерла мама, на тому світі вже живе! То чого я маю чекати?!
Мене вразила така жорстокість свекрухи. Ми взяли з Мішою кредит, аби повернути борг свекрусі. Але от моя тітка-заробітчанка також гроші давала, тільки не вимагає все повертати назад.
Але тепер я категорично проти, аби пані Ольга приходила до нас у гості. Навіть на хрестини її не буду запрошувати. Хай сидить у квартирі та гроші рахує.
Ще й так сказати мені про маму. Ну в неї точно серця нема!
Напишіть нам в коментарях у Facebook!