Таких людей, як він, я ще ніколи не зустрічала. Інші пасажири не приховували подиву. Всі мають знати про його вчинок.

Того тижня мама приїхала до мене в Коломию. Хотіла привезти з села домашні продукти, адже в мене дитина мала, хочеться, щоб корисне вдома було. Три дні вона в мене залишалась. Я розумію, їздити туди-сюди їй не просто. Мамі 70 років, я наймолодша і пізня дитина. 

Тож врешті ненька вирішила їхати додому. З немовлям я пішла її проводжати. На вулиці була така страшна спека, що навіть мені стало зле. І вже на вокзалі мама раптом сказала:

 – Доню, щось мені зле.

 – Поїхали до лікарні! Залишайся ще в місті. 

 – Ні, додому треба.

Якось мені недобре було, та вмовити неньку не змогла.  Тоді вирішила поговорити з водієм. Підійшла до нього й попросила:

 – Прошу, поспостерігайте за моєю мамою. Їй щось не дуже добре.

 – Може краще не їхати?

 – Та вперта вона дуже.

 – Добре, не переймайтесь. 

Коли автобус поїхав я місця собі не знаходила. Навіть додому не йшла, в парку сиділа. А тоді пролунав дзвінок.

 – Це Олексій, водій маршрутки.

 – Що сталося? Все добре, не переймайтеся. Дорогою вашій мамі стало гірше і я поїхав до лікарні. Але все добре, зараз дам вам лікаря. 

Тоді слухавку взяв лікар.

 – Ви маєте дякувати цьому водію. Ще б трохи – сталася б біда. Уявляєте, він з усіма пасажирами з’їхав з маршруту, аби привезти пацієнтку. 

Виявляється, у неньки мало інфаркт не стався. Щойно я знайшла з ким дитину залишити – поїхала до неї. На щастя, все було добре. Тоді я вирішила, хай би там що – знайду того водія. Вже в Коломиї дізналась його ім’я і дочекалась, попередньо придбавши смачненьке в магазині. 

 – Нащо все це?

 – Бо таких людей, як ви, треба цінувати!

 – Знайте, я б хотів лише одне, щоб так само хтось зробив для моєї мами!

Цей водій мене надзвичайно вразив. Таких людей дуже мало і вони справжні герої. Про них треба розповідати, як про приклад людяності усім – дорослим і дітям. Згодні? Зустрічали таких?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!