НА ОЗЕРІ У СЕЛІ ТАРАШАНИ КОМАНД РИБАЛОК ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У РИБАЛЬСЬКОМУ ТУРНІРІ — ЗМАГАННЯ ПРОВЕЛИ В ПАМ’ЯТЬ ПРО ПОЛЕГЛОГО БІЙЦЯ ТЕРОБОРОНИ З ЧЕРНІВЦІВ ОЛЕКСАНДРА ЦИБУЛЬСЬКОГО. ВІН ЗАГИНУВ НА ДОНЕЧЧИНІ ПОНАД МІСЯЦЬ ТОМУ, КОЛИ ЕВАКУЮВАВ ПОРАНЕНОГО ПОБРАТИМА.

ДО ПОВНОМАСШТАБНОЇ ВІЙНИ ОЛЕКСАНДР ЗАЙМАВСЯ РИБОЛОВЛЕЮ ТА СПОРТИВНИМ ТУРИЗМОМ – ЦІ НАВИЧКИ ЗАСТОСОВУВАВ НА СЛУЖБІ. ЩОБ ВІДДАТИ ШАНУ ПОЛЕГЛОМУ, ЙОГО ПОБРАТИМ ОРГАНІЗУВАВ ТУРНІР, А НА ВСТУПНІ ТА БЛАГОДІЙНІ ВНЕСКИ КУПИЛИ ДРОН, ЯКИЙ ДОСТАВЛЯЄ ЇЖУ НА ПОЗИЦІЇ ВІЙСЬКОВИХ. НИМ КОРИСТУВАТИМУТЬСЯ БІЙЦІ З ВІДДІЛЕННЯ ОЛЕКСАНДРА. РОЗПОВІДАЄМО ІСТОРІЮ ВІЙСЬКОВОГО ТА ПРО ТУРНІР НА ЙОГО ЧЕСТЬ.

ДОЛУЧИВСЯ ДО ЗСУ У ПЕРШИЙ ДЕНЬ ВТОРГНЕННЯ

Рішення піти на війну Інна та Олександр Цибульські ухвалили у першу годину повномасштабного вторгнення. Жінка каже, іншого варіанту для себе не бачили, тому разом записалися до складу 107 бригади територіальної оборони. Торік у вересні Інна звільнилася зі служби, а Олександр продовжив воювати.

За словами дружини, Олександр мав багато інтересів: захоплювався туризмом, альпінізмом та риболовлею – ці навички використовував під час служби.

“Сашко завжди був душею будь-якої компанії. У нас було багато друзів з різних сфер, і до кожної він був максимально дотичний. Жив інтересами компанії. Був затятим рибалкою та активним туристом. Весь досвід, отриманий в спортивному туризмі, впроваджував на навчаннях. Наприклад, намагався навчити хлопців свого досвіду зі скелелазіння”, – каже Інна.

Жінка каже, кожна майже друга фотографія з Олександром – це його світлини з великими рибами, які він сам ловив. Їх вважав трофеями й потім відпускав, бо риболовля була його спортивним інтересом.

“НЕ КОЖЕН ОФІЦЕР БУДЕ ЙТИ НА ПОЗИЦІЇ”

Олександр був кулеметником й міг вцілити в мішень з кілометрової відстані, каже побратим військового Андрій Салюк. Деякий час він командував відділенням, в якому служив Олександр.

“Довгий час наше відділення не відправляли на позиції, а він дуже хотів воювати, не сидіти при штабі. Торік 2 січня від добровільно поїхав в 94-й батальйон”, – каже Салюк.

У батальйоні Олександр завоював авторитет побратимів та очолив одне з відділень. Він обороняв Богданівку, що поблизу міста Часів Яр – за це отримав офіцерське звання молодшого лейтенанта.

Загинув 11 травня, коли допомагав пораненому військовому. Це сталося на Покровському напрямку Донецької області.

“Не кожен офіцер буде йти на позиції. Це велика рідкість, щоб вони заступали разом із бійцями на передову. Там було поранено бійця. Під час його евакуації почався обстріл. На жаль, міна прилетіла біля Саші. Він загинув миттєво”, – каже Андрій.

ТУРНІР, ЩОБ ВІДДАТИ ШАНУ ТА КУПИТИ ДРОН ДЛЯ ДОСТАВКИ ЇЖІ

У пам’ять про загиблого побратима Салюк вирішив організувати дводенний турнір з рибалки – його планує проводити щороку. Цьогоріч у турнірі взяли участь понад 20 учасників з дев’яти команд. Це були місцеві рибалки та військові, яких вже звільнили зі служби.

Зі вступних внесків збирали гроші на дрон, який доставляє їжу на позиції військових. Також знайомі рибалки надсилали гроші за реквізитами. Цей дрон передадуть військовим, з якими Олександр та Андрій разом служили.

“Якось мені хотілося зробити щось, щоб він на небесах бачив і знав, що є людина, яка його не забуває. Він був рибаком, і я хотів віддати йому шану, організувавши цей турнір. Друга мета – наші хлопці. Вони на складних позиціях по три тижні сидять. Щоб доставити їм їжу, потрібно ризикувати життям”, – каже Салюк.

Крім турніру, на честь Олександра також планують започаткувати вишкіл для молоді, де навчатимуть технік зі спортивного туризму, якими володів боєць.

“Це буде проєкт, як цей турнір – постійне нагадування, що справи, якими жив Олександр, будуть постійно живі. Ці цінності, яких він намагався навчити своїх друзів, будуть постійно в пам’яті”, – каже дружина полеглого військового Інна.