На війні загинули прикарпатці Володимир Голіней, Андрій Типусяк, Олександр Піцик

Володимир Голіней

Про смерть Володимира Голінея з села Ланчин повідомила голова громади Надія Данилюк.

Володимир Голіней народився 30 січня 1993 року. Жив у Ланчині.

У лавах Збройних сил України боєць служив стрільцем-снайпером 1 штурмового відділення 3 штурмової роти військової частини А4848.

«Значну частину зі всього часу служби Володимир разом з побратимами провів у найгарячіших точках війни з окупантом», — йдеться у дописі.

Володимир Голіней загинув поблизу села Табаївка Куп’янського району під час бойового завдання.

Андрій Типусяк

Від отриманих поранень загинув Андрій Типусяк з села Пасічна, що на Надвірнянщині.

Андрій Типусяк народився у селі Пасічна. Він — 30 воїн Пасічнянської громади, який загинув у російсько-українській війні.

Військовий воював у складі 73 морського центру спеціальних операцій, йдеться на сторінці Пасічнянської громади.

Андрій забезпечував відхід основних сил групи після виконання спеціального завдання та прийняв свій останній бій навічно залишившись в строю врятувавши своєю відвагою багатьох побратимів.

«Він був прикладом та опорою для всієї своєї родини. Чесний, впевнений, вірний… Він завжди був готовий допомогти людям, не відмовляв, якщо міг чимось підтримати, зарадити, вберегти! Саме бажання захистити найрідніших і повело серце Воїна на фронт», – йдеться у повідомленні.

Андрію Типусяку було 22 роки. У нього залишилися дружина та син

Олександр Піцик

У Львові попрощалися з 41-річним військовим Олександром Піциком, уродженцем Калуша, повідомляє Львівська міськрада.

Олександр навчався у Калуському ліцеї №7, згодом вступив до Калуського ліцею імені Дмитра Бахматюка. Здобув вищу освіту у Національному університеті «Львівська політехніка» за освітньою програмою «Комп’ютерна інженерія».

Вирізнявся активною громадянською позицією: брав активну участь в акції «Україна без Кучми», подіях під час Помаранчевої революції та Революції Гідності. Усе життя пропрацював у сфері меблевого конструювання та дизайну у Львові, Києві та Одесі. Протягом певного періоду займався підприємницькою діяльністю.

Із перших місяців повномасштабного вторгнення російської федерації добровольцем став на захист Батьківщини від загарбників. Боронив державу на південному напрямку у складі 15-ї бригади оперативного призначення імені Героя України лейтенанта Богдана Завади Південного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України.

У Олександра Піцика залишилися мама, дружина, двоє дітей та сестра.

Вічна пам’ять нашим Героям!

Вічна слава! Щирі співчуття рідним, друзям, побратимам…